У нашій країні становлення небанківського фінансового сектора було викликано такими факторами. Фактор №1 – процеси приватизації державного майна за приватизаційні майнові сертифікати, які зумовили потребу у створенні інвестиційних фондів і довірчих товариств. Фактор №2 – реформи пенсійної системи та запровадження системи недержавного пенсійного забезпечення, які викликали необхідність створення в країні НПФ. Фактор №3 – необхідність впровадження світового досвіду щодо забезпечення страхового захисту суб’єктів господарювання та громадян, що сприяло розвитку страхових організацій.

Фактор №4 – потреба у фінансовій і соціальний захист громадян, активізації малого бізнесу, здешевлення вартості кредитів для населення, зумовили відродження кредитних спілок. Фактор №5 – диверсифікація напрямків потоків фінансового капіталу, що призвело до появи та розвиток лізингових, факторингових та інших фінансових компаній, КУА та інших посередників. Загалом, прискоренню формування небанківського фінансового сектора сприяло розвиток фінансового ринку в країні та залучення населення і суб’єктів господарювання до інвестиційних процесів.

Практика світового ринку фінансів показує, що небанківські фінансові установи здатні залучити до інвестиційних процесів значні обсяги заощаджень, накопичених населенням. Але треба розуміти, що процес становлення небанківських фінансових установ ще не завершився – сьогодні все ще триває вдосконалення інституційної структури небанківського фінансового посередництва. Початковий етап такого розвитку обумовлює наявність певних недоліків і проблем у функціонуванні небанківських фінустанов. Серед них ключовими є:

  • низька питома вага активів небанківських фінустанов у ВВП;
  • другорядна роль у фінансуванні економіки та у перерозподілі капіталів;
  • відсутність завершеної законодавчої та нормативної бази;
  • недосконала захист майнових прав клієнтів;
  • наявність недоліків в організаційних механізмах функціонування.

Таким чином, активізація діяльності небанківських фінустанов буде мати позитивний вплив і на підвищення добробуту населення та його соціальний захист – завдяки розвитку споживчого кредитування, посилення страхового захисту громадян та активного впровадження системи недержавного пенсійного забезпечення.