В Росії ще в 2009 році почала функціонувати програма державного співфінансування пенсій. Основна її суть полягає в наступному: кожен, хто готовий сам собі збирати на старість, вносить в рік на свій пенсійний рахунок як мінімум 2000 рублів. Зі свого боку держава вносить ще одну суму (не перевищує 12000 рублів). Дана програма повинна діяти до закінчення 2018 року. Після закінчення цього терміну ви можете користуватися накопиченими коштами. Передбачається, що ці гроші без справи не будуть лежати – пенсійні накопичення стануть інвестуватися у високоліквідні державні цінні папери з мінімальним ризиком, що принесе хороший дохід майбутнім пенсіонерам.

Плюси цієї системи очевидні: це можливість контролювати надходження коштів і знати, яка сума буде чекати вас в старості. Вирощування квітів, сидіння біля телевізора, навіть просування сайтів – всім цим ви зможете займатися, маючи гарантований мінімум накопичених коштів. У той же час фахівці відзначають і мінуси. Грошима можна буде користуватися лише через 10 років. А ось які в цей час будуть ціни? Невідомо. Та й довіряти державі у нас люди не звикли: як вона розпорядиться цими фінансами?

Практика показує, що платити пенсії «по-старому» з кожним роком стає все важче: кількість пенсіонерів збільшується і загрожує перевищити кількість працюючих. Схожі проблеми відчувають і інші країни. Наприклад, намагається кардинально реформувати свою нинішню пенсійну систему України. Перші кроки вже зроблені, хоча і не всі експерти їх схвалили. На сайті http://ireu.org.ua/pensiyna_reforma_za_i_proty/ ви можете вивчити всі «плюси» і «мінуси» цього реформування. Наведу ще один приклад. У Чилі накопичувальна пенсійна система введена ще в 1981 році. Тут відповідальність за формування пенсії «лягає» на самого працівника: на індивідуальний рахунок він щомісяця перераховує 10% своєї зарплати (ці кошти капіталізуються керуючою компанією).

І хоча з тієї пори минуло багато років, результати чилійської реформи поки що скромні: це, швидше за все, матрац, який держава підкладає під малозабезпечених громадян. Величина середньої пенсії в Чилі становить близько 290 доларів при середній зарплаті в 590 доларів. При цьому майже 380 тисяч літніх пенсіонерів отримують лише допомоги по старості – орієнтовно 80 доларів. Накопичувальну пенсійну систему планують запровадити і в США: до 2018 року кількість пенсіонерів досягне критичної позначки. Яким же стане пенсійне забезпечення в найближчому майбутньому? Відповідь на це запитання, дати, на жаль, важко. Ясно одне – сподіватися треба на себе, не чекаючи подарунків від країни.